владущий

(стан) панівний; (князь) владний, можний, владоможний, самовладний.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. владущий — владу́щий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. владущий — -а, -е. Який має владу; панівний. Владущий клас. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. владущий — ВЛАДУ́ЩИЙ, а, е, ц.-с. 1. Який має владу; панівний. Відповідаючи, мовив владущий йому Агамемнон: “Богоподібний Ахілле, хоч доблесний ти, а лукаво Так не мудруй” (Борис Тен, пер. з тв. Гомера);... Словник української мови у 20 томах
  4. владущий — ПАНІВНИ́Й (який має владу), ПАНУ́ЮЧИЙ, ВЛАДУ́ЩИЙ заст.; ПРА́ВЛЯЧИЙ (який керує державою). Велич Толстого полягає.. в його нещадній критиці того панівного класу, до якого він сам належав за походженням і вихованням (М. Словник синонімів української мови
  5. владущий — Владу́щий, -ща, -ще; -ду́щі, -щих Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. владущий — ВЛАДУ́ЩИЙ, а, е. Який має владу; панівний. Владущий клас. Словник української мови в 11 томах