вмовляти
Переконувати, просити, упрохувати, с. БЛАГАТИ, сов. урезонювати; (на що) схиляти до; (в горі) заспокоювати, потішати.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вмовляти — (просити згодитися на щось) намовляти, переконувати, уговорювати, розм. агітувати, обробляти, уговтувати, уламувати, улещати. Словник синонімів Полюги
- вмовляти — вмовля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вмовляти — [ўмоўл'атие] = умовляти -л'айу, -л'айеиш Орфоепічний словник української мови
- вмовляти — ВМОВЛЯ́ТИ див. умовля́ти. Словник української мови у 20 томах
- вмовляти — ЗАСПОКО́ЇТИ (заглушити, розвіяти чий-небудь неспокій, тривогу, хвилювання і т. ін.), УТІ́ШИТИ (ВТІ́ШИТИ), УТИХОМИ́РИТИ (ВТИХОМИ́РИТИ) рідше, ПОТІ́ШИТИ рідше, УГАМУВА́ТИ (ВГАМУВА́ТИ), СТІ́ШИТИ розм., УГО́ВТАТИ (ВГО́ВТАТИ) розм. Словник синонімів української мови