встрявати
Втручатися, вплутуватися, жм. влазити, (до розмови) уклинюватися, підпрягатися; (між ким) устрягати, потрапляти, опинятися; Р. застрягати; (в халепу) уклепуватися.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- встрявати — встрява́ти дієслово недоконаного виду форми -ваю-, -ваєш-... вживаються рідко Орфографічний словник української мови
- встрявати — (устрявати), встряю, встряєш, недок., встряти (устряти) і встрянути (устрянути), -ну, -неш, док. 1》 у що і до чого, розм.Втручатися, вплутуватися в яку-небудь справу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- встрявати — ВСТРЯВА́ТИ (УСТРЯВА́ТИ), встряю́, встряє́ш, недок., ВСТРЯ́ТИ (УСТРЯ́ТИ), ВСТРЯ́НУТИ (УСТРЯ́НУТИ), ну, неш, док. 1. у що і до чого, розм. Втручатися, вплутуватися в яку-небудь справу. Словник української мови у 20 томах
- встрявати — див. втручатися Словник синонімів Вусика
- встрявати — ВСТУПА́ТИ (УСТУПА́ТИ) із сл. в розмову, бесіду, балачку і т. ін., ВКЛЮЧА́ТИСЯ, ПРИЄ́ДНУВАТИСЯ, ВСТРЯВА́ТИ (УСТРЯВА́ТИ). — Док.: вступи́ти (уступи́ти), включи́тися, приєдна́тися, встря́нути (устря́нути), встря́ти (устря́ти). Словник синонімів української мови
- встрявати — ВСТРЯВА́ТИ (УСТРЯВА́ТИ), встряю́, встряє́ш, недок., ВСТРЯ́ТИ (УСТРЯ́ТИ) і ВСТРЯ́НУТИ (УСТРЯ́НУТИ), ну, неш, док. 1. у що і до чого, розм. Втручатися, вплутуватися в яку-небудь справу. Завжди вона встряє не в свої справи (Рибак, Переясл. Словник української мови в 11 томах