втримувати

(коня) стримувати, (од падіння) притримувати, (в руках) затримувати, зберігати, залишати, не пускати з, не віддавати, (в пам'яті) берегти, (відсотки) стягати, (з платні) вивертати, (тварин) ТРИМАТИ, (бар) мати, (сім'ю) забезпечувати потреби чиї, о. поїти-годувати

(рівновагу) держати, тримати; (рух) гальмувати, затримувати, притримувати, стримувати, здержувати; (гостя) не відпускати; (фортецю) не віддавати; (вологу) зберігати, не губити.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. втримувати — втри́мувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. втримувати — ВТРИ́МУВАТИ див. утри́мувати¹. Словник української мови у 20 томах
  3. втримувати — ЗАТРИ́МУВАТИ (заважати, пере-шкоджати кому-, чому-небудь рухатися, розвиватися тощо з належною швидкістю), ЗАДЕ́РЖУВАТИ, СТРИ́МУВАТИ, УТРИ́МУВАТИ (ВТРИ́МУВАТИ), ПРИТРИ́МУВАТИ, ГАЛЬМУВА́ТИ, ЗАГАЛЬМО́ВУВАТИ, УПОВІ́ЛЬНЮВАТИ (ВПОВІ́ЛЬНЮВАТИ)... Словник синонімів української мови