вчиняти

Чинити, робити, (помсту) здійснювати, (волю) виконувати, (бучу) зчиняти, здіймати, (зло) коїти, укоювати, (честь) виявляти, (позов) давати, подавати, справляти

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вчиняти — вчиня́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вчиняти — ВЧИНЯ́ТИ див. учиня́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. вчиняти — ДІ́ЯТИ як (виявляти свою діяльність певним чином), РОБИ́ТИ що, ЧИНИ́ТИ що, УЧИНЯ́ТИ (ВЧИНЯ́ТИ) що, ПРАКТИКУВА́ТИ що, МОТО́РИТИ як, що, розм., ПОСТУПА́ТИ розм., заст., ПОСТУПА́ТИСЯ діал.; ВИРОБЛЯ́ТИ (ВИРО́БЛЮВАТИ рідше) що, ТВОРИ́ТИ що, розм. Словник синонімів української мови