вчинятися

Ставатися, відбуватися, чинитися, робитися, коїтися, (- галас) зчинятися, здійматися, док. УЧИНИТИСЯ, (- якусь подію) початися

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вчинятися — вчиня́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вчинятися — ВЧИНЯ́ТИСЯ див. учиня́тися. Словник української мови у 20 томах
  3. вчинятися — ПОЧИНА́ТИСЯ (починати здійснюватися, відбуватися, виявлятися тощо), РОЗПОЧИНА́ТИСЯ, ВІДКРИВА́ТИСЯ, ЗАВО́ДИТИСЯ, ЗНІМА́ТИСЯ (ЗДІЙМА́ТИСЯ), УЧИНЯ́ТИСЯ (ВЧИНЯ́ТИСЯ), ЗАЧИНА́ТИСЯ розм., ЗАХО́ДИТИСЯ (ЗАХО́ДЖУВАТИСЯ) розм., ЗАКОНЯ́ТИСЯ (ЗАКО́НЮВАТИСЯ) діал. Словник синонімів української мови