вчинятися
Ставатися, відбуватися, чинитися, робитися, коїтися, (- галас) зчинятися, здійматися, док. УЧИНИТИСЯ, (- якусь подію) початися
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вчинятися — вчиня́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вчинятися — ВЧИНЯ́ТИСЯ див. учиня́тися. Словник української мови у 20 томах
- вчинятися — ПОЧИНА́ТИСЯ (починати здійснюватися, відбуватися, виявлятися тощо), РОЗПОЧИНА́ТИСЯ, ВІДКРИВА́ТИСЯ, ЗАВО́ДИТИСЯ, ЗНІМА́ТИСЯ (ЗДІЙМА́ТИСЯ), УЧИНЯ́ТИСЯ (ВЧИНЯ́ТИСЯ), ЗАЧИНА́ТИСЯ розм., ЗАХО́ДИТИСЯ (ЗАХО́ДЖУВАТИСЯ) розм., ЗАКОНЯ́ТИСЯ (ЗАКО́НЮВАТИСЯ) діал. Словник синонімів української мови