1. Словник синонімів Караванського

вівчар

Чабан, гайдар, гайдай, ватажник; пор. ПАСТУХ.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вівчар — вівча́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. вівчар — -я, ч. 1》 Той, хто доглядає овець; овечий пастух, чабан. 2》 Той, хто займається вівчарством. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вівчар — ВІВЧА́Р, я́, ч. 1. Той, хто доглядає овець; овечий пастух, чабан. Був на селі Вівчар Тарас; Він панових овечок пас (Л. Глібов); Дітвора, як овечки без вівчаря, розбрелись по велетенському зеленому килимові (С. Словник української мови у 20 томах
  4. вівчар — див. пастух Словник синонімів Вусика
  5. вівчар — ВІВЧА́Р (той, хто займається вівчарством), ВІВЦЕВО́Д рідко. Колектив асканійських вівчарів.. добився високих настригів вовни й збільшення ваги тварин (з журналу); В Австралії землі захопили.. вівцеводи, які мали десятки тисяч овець (з підручника). Словник синонімів української мови
  6. вівчар — Вівча́р, -ря́, -ре́ві; -чарі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. вівчар — ВІВЧА́Р, я́, ч. 1. Той, хто доглядає овець; овечий пастух, чабан. Був на селі Вівчар Тарас; Він панових овечок пас (Гл., Вибр., 1957, 78); Ой, по горі, по горі Гонять вівці вівчарі (Нех., Під.. зорею, 1950, 199). 2. Той, хто займається вівчарством. Словник української мови в 11 томах