від'їжджати
ВІД'ЇЗДИТИ вибувати, виряджатися, <�ви>рушати; (- потяг) відходити, вирушати, зап. відправлятися; (трохи) віддалятися.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- від'їжджати — від'їжджа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- від'їжджати — [в'ідйіжgатие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
- від'їжджати — -аю, -аєш і від'їздити, -їжджу, -їздиш, недок., від'їхати, -їду, -їдеш, док. 1》 Вибувати, відправлятися кудись яким-небудь транспортом. 2》 Віддалятися від певного місця на яку-небудь відстань. Великий тлумачний словник сучасної мови
- від'їжджати — ВІД'ЇЖДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, ВІД'ЇЗДИ́ТИ, їжджу́, їзди́ш, недок., ВІД'Ї́ХАТИ, ї́ду, ї́деш, док. 1. Їдучи, вибувати, відправлятися кудись. Палац завалюється й горить. Запоріжці й козаки од'їжджають і з останніх човнів стріляють на яничар [яничарів] (І. Словник української мови у 20 томах
- від'їжджати — ВІДДАЛЯ́ТИСЯ (переміщатися на певну віддаль від кого-, чого-небудь), ВІДДА́ЛЮВАТИСЯ, ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ, ПОСУВА́ТИСЯ, ДАЛЕНІ́ТИ, ВІД'ЇЖДЖА́ТИ, ВІД'ЇЗДИ́ТИ (їдучи); ВІДБІГА́ТИ (бігом); ВІДЛІТА́ТИ (летячи); ВІДПЛИВА́ТИ (пливучи); ВІДПЛИ́ГУВАТИ... Словник синонімів української мови