від'їжджати

від'їжджа́ти

[в'ідйіжgатие]

-айу, -айеиш

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. від'їжджати — ВІД'ЇЖДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, ВІД'ЇЗДИ́ТИ, їжджу́, їзди́ш, недок., ВІД'Ї́ХАТИ, ї́ду, ї́деш, док. 1. Їдучи, вибувати, відправлятися кудись. Палац завалюється й горить. Запоріжці й козаки од'їжджають і з останніх човнів стріляють на яничар [яничарів] (І. Словник української мови у 20 томах
  2. від'їжджати — ВІД'ЇЗДИТИ вибувати, виряджатися, <�ви>рушати; (- потяг) відходити, вирушати, зап. відправлятися; (трохи) віддалятися. Словник синонімів Караванського
  3. від'їжджати — -аю, -аєш і від'їздити, -їжджу, -їздиш, недок., від'їхати, -їду, -їдеш, док. 1》 Вибувати, відправлятися кудись яким-небудь транспортом. 2》 Віддалятися від певного місця на яку-небудь відстань. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. від'їжджати — ВІДДАЛЯ́ТИСЯ (переміщатися на певну віддаль від кого-, чого-небудь), ВІДДА́ЛЮВАТИСЯ, ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ, ПОСУВА́ТИСЯ, ДАЛЕНІ́ТИ, ВІД'ЇЖДЖА́ТИ, ВІД'ЇЗДИ́ТИ (їдучи); ВІДБІГА́ТИ (бігом); ВІДЛІТА́ТИ (летячи); ВІДПЛИВА́ТИ (пливучи); ВІДПЛИ́ГУВАТИ... Словник синонімів української мови
  5. від'їжджати — від'їжджа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови