1. Словник синонімів Караванського

галасливий

Крикливий, ГАМІРЛИВИЙ, верескливий; (натовп) гомінливий, гомінкий, стоголосий, стоязикий; (- аферу) гучний; галасуватий.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. галасливий — (в якому є надмірність крику) гамірливий, бучний, голосний, (стишено) гомінкий. Словник синонімів Полюги
  2. галасливий — галасли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. галасливий — -а, -е. 1》 Який галасує (у 1 знач.). || Сповнений галасу (у 1 знач.). 2》 перен. Який викликає сенсацію; гучний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. галасливий — ГАЛАСЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який галасує (у 1 знач.). Галасливим, радісним натовпом вибігли учні з школи (О. Копиленко); На моріжку бігала голопуза дітлашня, галаслива та задерикувата (І. Білик); // Сповнений галасу (у 1 знач.). Словник української мови у 20 томах
  5. галасливий — див. крикливий; шумливий Словник синонімів Вусика
  6. галасливий — ГАЛАСЛИ́ВИЙ (який зчиняє галас; сповнений галасу, криків), ГАМІРЛИ́ВИЙ, ГАМІРНИ́Й, ГУЧНИ́Й, ГОМІНЛИ́ВИЙ, ГОМІНКИ́Й, БУЧНИ́Й, ГОЛОСНИ́Й, ШУМЛИ́ВИЙ, ГАЛАСУВА́ТИЙ розм. Галасливим, радісним натовпом вибігли учні з школи (О. Словник синонімів української мови
  7. галасливий — Галасли́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. галасливий — ГАЛАСЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який галасує (у 1 знач.). Галасливим, радісним натовпом вибігли учні з школи (Коп., Подарунок, 1956, 34); // Сповнений галасу (у 1 знач.). Словник української мови в 11 томах
  9. галасливий — Галасливий, -а, -е Крикливый. Желех. Словник української мови Грінченка