1. Словник синонімів Караванського

ганити

Гудити, огуджувати, сил. ГАНЬБИТИ, ганьбувати, ОСЛАВЛЯТИ, ославлювати, знеславлювати, чорнити, очорнювати, паплюжити; (підлеглих) ЛАЯТИ, сварити, костити, шпетити.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ганити — га́нити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. ганити — -ню, -ниш, недок., перех. 1》 Те саме, що гудити. 2》 Докоряти кому-небудь; лаяти, сварити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ганити — ГА́НИТИ, ню, ниш, недок., кого, що. 1. Виносити осуд, висловлювати незадоволення; судити; протилежне хвалити. Коли маєте мою одежину ганити, геть з мого двора (Марко Вовчок); З неї сміялися, кепкували, на неї гримали... Словник української мови у 20 томах
  4. ганити — Оскаржити судовий вирок Словник застарілих та маловживаних слів
  5. ганити — див. ганьбити; дорікати; лаяти Словник синонімів Вусика
  6. ганити — ДОКОРЯ́ТИ кому, розм. кого (виражати своє незадоволення комусь з певного приводу, звинувачувати когось у чомусь), ДОРІКА́ТИ, ЗАКИДА́ТИ кому що, КОРИ́ТИ кого, КАРТА́ТИ кого, ГА́НИТИ кого, ВИГОВО́РЮВАТИ кому, ВІДЧИ́ТУВАТИ кого, ВИЧИ́ТУВАТИ... Словник синонімів української мови
  7. ганити — Га́нити, га́ню, -ниш, -нять; гань, га́ньте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. ганити — ГА́НИТИ, ню, ниш, недок., перех. 1. Те саме, що гу́дити. — Коли маєте мою одежину ганити, геть з мого двора (Вовчок, І, 1955, 96); Вони [космополіти] перекручено тлумачили творчість класиків... Словник української мови в 11 томах
  9. ганити — Ганити, -ню, -ниш гл. Порицать, укорять, бранить, злословить, порочить, поносить, безчестить. Служив Москві, Іване, а вона ж його гане. Ном. № 669. Словник української мови Грінченка