1. Словник синонімів Караванського

гнобитель

кн. пригноблювач, поневолювач, визискувач, експлуататор, поет. гонитель, душитель, ок. душман, обр. кровопивець, хижак, акула.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гнобитель — гноби́тель іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. гнобитель — -я, ч. Той, хто гнобить, експлуатує кого-небудь; пригноблювач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гнобитель — ГНОБИ́ТЕЛЬ, я, ч. Той, хто гнобить, експлуатує кого-небудь; пригноблювач. – Після моєї смерті, – сказав гетьман [Б. Хмельницький], – всякі гнобителі намагатимуться пограбувати і поневолити нашу країну (з легенди); Не можу я сидіти склавши руки... Словник української мови у 20 томах
  4. гнобитель — див. ворог; жорстокий Словник синонімів Вусика
  5. гнобитель — ГНОБИ́ТЕЛЬ (той, хто не дає вільно жити, розвиватися, завдає матеріальних і моральних утисків кому-небудь), ПРИГНО́БЛЮВАЧ, УТИ́СКУВАЧ, ГОНИ́ТЕЛЬ, УТИ́СНИК, ДУШИ́ТЕЛЬ, ДУШМА́Н заст. Словник синонімів української мови
  6. гнобитель — Гноби́тель, -ля; -телі, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. гнобитель — ГНОБИ́ТЕЛЬ, я, ч. Той, хто гнобить, експлуатує кого-небудь; пригноблювач. Встає народ із Заходу і Сходу проти гнобителів народу (Укр.. присл.. Словник української мови в 11 томах
  8. гнобитель — Гнобитель, -ля м. Гонитель, преслѣдователь, притѣснитель. Не вірьте їм, пане, бо вони звісні на нас гнобителі. Могил. Подольск. Словник української мови Грінченка