гужовий

Возовий, тягловий. ГУК, (голосів) гомін, мн. вигуки; (грому) гуркіт; У ФР. поклик, вигук; гукання, гуканина.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гужовий — гужови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. гужовий — -а, -е. 1》 Прикм. до гуж. 2》 Який здійснюється на возах, на санях з участю живої тяглової сили. || Який складається з возів, саней і живої тяглової сили. Гужовий транспорт. || Признач. для їзди на возах, на санях. Гужові шляхи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гужовий — ГУЖОВИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до гуж. 2. Який здійснюється на возах, на санях з участю живої тяглової сили. Гужовий підвіз; // Який складається з возів, саней і живої тяглової сили. Наша машина вплуталась у довжелезну гужову валку на шляху (Перв. Словник української мови в 11 томах