гужовий

ГУЖОВИ́Й, а́, е́.

1. Прикм. до гуж.

2. Який здійснюється на возах, на санях з участю живої тяглової сили.

Гужовий підвіз;

// Який складається з возів, саней і живої тяглової сили.

Наша машина вплуталась у довжелезну гужову валку на шляху (Перв., Невигадане життя, 1958, 286);

Гужовий транспорт;

// Признач. для їзди на возах, на санях.

Гужові шляхи.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гужовий — гужови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. гужовий — Возовий, тягловий. ГУК, (голосів) гомін, мн. вигуки; (грому) гуркіт; У ФР. поклик, вигук; гукання, гуканина. Словник синонімів Караванського
  3. гужовий — -а, -е. 1》 Прикм. до гуж. 2》 Який здійснюється на возах, на санях з участю живої тяглової сили. || Який складається з возів, саней і живої тяглової сили. Гужовий транспорт. || Признач. для їзди на возах, на санях. Гужові шляхи. Великий тлумачний словник сучасної мови