гупотіння
Тупотіння, тупання, тупотнява; гупанина, гупання, гупотнява, р. тупіт.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гупотіння — гупоті́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- гупотіння — -я, с., розм. Дія за знач. гупотіти і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гупотіння — ГУПОТІ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. гупоті́ти і звуки, утворювані цією дією. Аж земля загула від гупотіння молодих ніг (Собко, Нам спокій.., 1959, 65); Збоку почулося гупотіння кількох пар ніг, що швидко наближалися до річки (Трубл., І, 1955, 48). Словник української мови в 11 томах