1. Словник синонімів Караванського

двигтіти

Дрижати, тремтіти, дриготіти. хитатися, сил. трястися, труситися, дрижма дрижати, ходити ходором, стрясатися; двиготіти.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. двигтіти — двигті́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. двигтіти — -гчу, -гтиш, недок. Трястися під впливом дії сили; дрижати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. двигтіти — див. гриміти; дрижати Словник синонімів Вусика
  4. двигтіти — ТРЕМТІ́ТИ (трястися від частих і коротких коливальних рухів), ДРИЖА́ТИ, ЗДРИГА́ТИСЯ, ЗДРИГА́ТИ, ЗДРИ́ГУВАТИ рідше, ТРУСИ́ТИСЯ, ТІ́ПАТИСЯ, КОЛОТИ́ТИСЯ, ДРИГОТІ́ТИ діал., ДИЛЬКОТА́ТИ (ДИЛЬКОТІ́ТИ) діал. Словник синонімів української мови
  5. двигтіти — Двигті́ти, -гчу́, -гти́ш, -гтя́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. двигтіти — ДВИГТІ́ТИ, гчу́, гти́ш, недок. Трястися під впливом дії сили; дрижати. — Йде [Сусанна Уласівна] по хаті, то аж поміст двигтить (Н.-Лев., IV, 1956, 138); Кузня двигтить від важких ударів парових молотів (Сенч., Опов., 1959, 21). Словник української мови в 11 томах
  7. двигтіти — Двигтіти, -гчу, -тиш гл. Сотрясаться, дрожать. Кахикаючи, вони аж двигтіли, а їх товсті щоки дріжали, неначе по їх ходила дрібна хвиля. Левиц. Пов. 326. Змій той летить, — аж земля двигтить. Грин. I. 192. Словник української мови Грінченка