двоїстий
Який двоїться; (- почуття) суперечливий, суперечний; (слід від воза) подвійний, двійчастий; пор. ДВОЗНАЧНИЙ.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- двоїстий — двої́стий прикметник Орфографічний словник української мови
- двоїстий — -а, -е. 1》 Пов'язаний з двома різними якостями, які часто суперечать одна одній; суперечливий. 2》 Який має в собі ознаки або властивості двох різних предметів. || Який складається з двох однакових частин; подвійний, двійчастий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- двоїстий — ПОДВІ́ЙНИЙ (який складається з двох однакових або подібних частин), ДВОЇ́СТИЙ, ДВІЙЧАСТИЙ, ПОДВО́ЄНИЙ, БІНА́РНИЙ спец., книжн., ДВІЙНИ́Й розм. В молодички подвійне підборіддя — воно розкішне, випещене, наче аж припудрене білим густим пушком (Є. Словник синонімів української мови
- двоїстий — Двої́стий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- двоїстий — ДВОЇ́СТИЙ, а, е. 1. Пов’язаний з двома різними якостями, які часто суперечать одна одній; суперечливий. Він відчув дивне, двоїсте почуття: глибока повага до цієї людини змішувалася з дратуючою свідомістю того, що розмовляти з нею однак нелегко (Жур., Вел. Словник української мови в 11 томах
- двоїстий — Двоїстий, -а, -е Двойной. Словник української мови Грінченка