дзюрчати
Дзюркотати, дзюркотіти, булькотати, булькотіти, шумотіти; П. текти, струмувати, струменіти; (- голос) щебетливо лунати, (- комах) ДЖЕРГОТАТИ.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дзюрчати — дзюрча́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- дзюрчати — -чить, недок. 1》 Витіканням утворювати монотонне булькання, шум. 2》 Текти, витікати струмком, потоком. || перен. Щебетливо гомоніти, співати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дзюрчати — див. лити Словник синонімів Вусика
- дзюрчати — ДЗЮРЧА́ТИ (про текучу воду — утворювати монотонні булькотливі звуки), ДЗЮРКОТА́ТИ (ДЗЮРКОТІ́ТИ), ЖУРЧА́ТИ, БУРЧА́ТИ розм., БУРКОТА́ТИ (БУРКОТІ́ТИ) розм., РОПТА́ТИ діал., ЧУ́РКАТИ діал., ЧУРКОТІ́ТИ діал.; БРИНІ́ТИ, ЖЕБОНІ́ТИ розм. (високо, тоненько). Словник синонімів української мови
- дзюрчати — Дзюрча́ти, -чу́, -чи́ш, -ча́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дзюрчати — ДЗЮРЧА́ТИ, чи́ть, недок. 1. Витіканням утворювати монотонні булькаючі звуки, шум. Тихо води дзюрчать в долах, Ліс зелений шумить в горах (Граб., Вибр., 1949, 206); Було чути, як дзюрчить Прут у «коліні», як.. скриплять сусідські хвіртки (Вільде, Сестри.. Словник української мови в 11 томах
- дзюрчати — Дзюрчати, -чу, -чиш гл. Журчать. Дзюрчить біжить криниченька, наповня ставок. К. Досв. 157. Словник української мови Грінченка