доручати
(кому) припоручити, покладати на, (щось неприємне) спихати, звалювати <�на плечі>; (у руки) вручати, давати, передавати; доручувати.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- доручати — доруча́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- доручати — -аю, -аєш, недок., доручити, -ручу, -ручиш, док., перех., також з інфін., кому, чому. Покладати на когось виконання чого-небудь. || Віддавати кого-, що-небудь у повне розпорядження когось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- доручати — ДОРУЧА́ТИ кому (виконання чогось), ПОКЛАДА́ТИ на кого, ПРИРУЧА́ТИ розм., ПОРУЧА́ТИ розм., ПРИПОРУЧА́ТИ заст.; ДОВІРЯ́ТИ, ПОВІРЯ́ТИ (ПОВІ́РЮВАТИ рідше) (особливо важливу роботу, обов'язки); ПОКИДА́ТИ, ПОЛИША́ТИ розм. Словник синонімів української мови