досвіток
Передсвітанок, передсвітання, передсвіт, р. досвітки; У ФР. передрання, передрань; & досвіт; пор. СВІТАНОК.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- досвіток — до́світок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- досвіток — -тку, ч. Час доби перед сходом сонця, світанком. Великий тлумачний словник сучасної мови
- досвіток — див. ранок Словник синонімів Вусика
- досвіток — ДО́СВІТОК (ДО́СВІТКИ рідше) (час доби перед сходом сонця), ДО́СВІТ, ПЕРЕДРА́ННЯ, ПЕРЕДСВІТА́НОК, ПЕРЕДСВІТА́ННЯ, ПЕРЕ́ДСВІ́Т розм., ПЕРЕДРА́НЬ розм. На досвітку гудуть мені сніги, Тікає ніч від мене, як ворона (Д. Словник синонімів української мови
- досвіток — До́світок, -тку, -ткові; до́світки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- досвіток — ДО́СВІТОК, тку, ч. Час доби перед сходом сонця, світанком. Загупали з досвітку до пізньої ночі ціпи між стогами, загарчали лопати на токах (Мирний, III, 1954, 7); Щоб не запізнитися, він з самого досвітку був на ногах (Чорн., Визвол. земля, 1959, 163). Словник української мови в 11 томах
- досвіток — Досвіток, -тку м. Предразсвѣтное время. Чорт би й не оддав, та на лихо йому досвіток захватив. Рудч. Ск. II. 25. Темним досвітком усі троє вийшли з села. Г. Барв. 543. у досвіток. До разсвѣта. 2) Во мн. ч. досвітки. Словник української мови Грінченка