дошкульний

(вітер) шпаркий, різкий, відчутний, сильний, пронизливий; (мороз) щипучий; (- місце) вразливий, діткливий; (сміх) ущипливий, уїдливий, їдкий. (вираз — ще) гострий, пекучий, жалкий, жалливий; шкульний, |до|шкулький.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дошкульний — (який завдає неприємного відчуття) пронизливий, різкий, ущипливий, проникливий. Словник синонімів Полюги
  2. дошкульний — дошку́льни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  3. дошкульний — -а, -е. 1》 Який викликає, спричиняє фізичний біль. 2》 Який сильно діє, глибоко вражає; гострий, їдкий. || Надто вразливий; слабкий. || Який вражає, ображає кого-небудь уїдливими словами (про людину); уїдливий, ущипливий. 3》 Дуже відчутний, сильний, пронизливий (про холод, вітер, мороз і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дошкульний — ДОШКУ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який викликає, спричиняє фізичний біль. Мигнули під сонцем оголені шаблі, засвистіли в повітрі дошкульні нагайки (А. Шиян); Удари були не дуже дошкульні, але все ж відчутні (М. Руденко). Словник української мови у 20 томах
  5. дошкульний — див. дотепний; уїдливий; хвисьский Словник синонімів Вусика
  6. дошкульний — В'Ї́ДЛИВИЙ (УЇ́ДЛИВИЙ) (який любить вразити словом, дошкулити докором, насмішкою; який виражає образу), УЩИ́ПЛИВИЙ (ВЩИ́ПЛИВИЙ), КОЛЮ́ЧИЙ, ДОШКУ́ЛЬНИЙ, З'Ї́ДЛИВИЙ діал. Словник синонімів української мови
  7. дошкульний — Дошку́льни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. дошкульний — ДОШКУ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який викликає, спричиняє фізичний біль. Мигнули під сонцем оголені шаблі, засвистіли в повітрі дошкульні нагайки (Шиян, Гроза.., 1956, 67); Удари були не дуже дошкульні, але все ж відчутні (Руд., Вітер.., 1958, 188). Словник української мови в 11 томах
  9. дошкульний — Дошкульний, -а, -е = дошкульний. Нагачєка-доротяночка не вельми дошкулька: де ударить та по тілі, — розсядеться шкурка. Рк. Макс. --------------- Дошкульний, -а, -е Донимающій, дающій себя чувствовать. Дошкульний вітер. Черк. у. Словник української мови Грінченка