дубуватий
Дубоголовий, тупоголовий, тупий; (овоч) твердуватий.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дубуватий — дубува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- дубуватий — -а, -е. 1》 розм. Те саме, що дубоголовий. 2》 Твердуватий, з товстою твердою шкірою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дубуватий — ДУРНИ́Й (розумово обмежений), НЕРОЗУ́МНИЙ, ВІДСТА́ЛИЙ, НЕДОТЕ́ПНИЙ, ТУПИ́Й, ТУПОУ́МНИЙ, ДУРНОГОЛО́ВИЙ розм., ПУСТОГОЛО́ВИЙ розм., ТВЕРДОГОЛО́ВИЙ розм., ТУПОГОЛО́ВИЙ розм., ДУБОГОЛО́ВИЙ розм., БЕЗГОЛО́ВИЙ розм., БЕЗМО́ЗКИЙ розм., ДУРНОЛО́БИЙ розм. Словник синонімів української мови
- дубуватий — ДУБУВА́ТИЙ, а, е. 1. розм. Те саме, що дубоголо́вий. — Записано його в Орську [фортецю], де батальйоном командує майор Мєшков, людина надзвичайно обмежена і дубувата (Тулуб, В степу.., 1964, 83). 2. Твердуватий, з товстою твердою шкірою. Молокан.. Словник української мови в 11 томах