ділитися

(останнім) відривати від свого рота, док. віддати останню сорочку.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ділитися — діли́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. ділитися — ділюся, ділишся, недок. 1》 Розпадатися на частини. || Мати властивість розпадатися на частини. || Мати у своєму складі частини; розділятися. || Розподілятися на групи, категорії. || Здійснювати поділ майна. 2》 чим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ділитися — діли́тися оста́ннім (заст. послі́днім) (шматко́м хлі́ба) з ким і без додатка. Виявляти співчуття, доброту, людяність у ставленні до когось. Брати завжди жили дружно: в біді ділилися останнім (З усн. мови); — От добрячий цей Карпо? Посліднім ділиться .. Фразеологічний словник української мови
  4. ділитися — I. ЗВІРЯ́ТИ що (не криючись, правдиво розповідати кому-небудь щось потаємне), ПОВІРЯ́ТИ, ДОВІРЯ́ТИ, ДОВІРЯ́ТИСЯ, ЗВІРЯ́ТИСЯ в чому, ДІЛИ́ТИСЯ чим, ВИПОВІДА́ТИ розм., ПОВІДА́ТИ розм., ПОВІ́ДУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. ділитися — ДІЛИ́ТИСЯ, ділю́ся, ді́лишся, недок. 1. Розпадатися на частини. Ділиться на шматки товста крига над водою (Мирний, IV, 1956, 299); // Мати властивість розпадатися на частини; // Мати у своєму складі частини; розділятися. Словник української мови в 11 томах
  6. ділитися — Ділитися, -люся, -лишся гл. Дѣлиться. Як пожали вони просо, то почали ділиться, да й не помирились. ЗОЮР. II. 31. Словник української мови Грінченка