ділити

Значення в інших словниках

1. ділити — (на окремі частки) поділяти, членувати, розбивати, розм.: паювати, (різко) шматувати. Словник синонімів Полюги
2. ділити — діли́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
3. ділити — [д'ілитие] -л'у, д'ілиеш; нак. -ли, -л'іт' Орфоепічний словник української мови
4. ділити — ділю, ділиш, недок., перех. 1》 Роз'єднувати на частини. || Розподіляти між ким-небудь. || Відмежовувати, роз'єднувати кого-, що-небудь. || Розчленовувати, розподіляти на групи, категорії; класифікувати. 2》 Виконувати математичну дію ділення. 3》 з ким. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. ділити — Виділювати, виділити, повиділювати, відділювати, відділити, повідділювати, обділювати, обділити, пообділювати, переділювати, переділити, попереділювати, поділювати, поділити, приділювати, приділити, поприділювати, розподілювати, розподілити... Словник чужослів Павло Штепа
6. ділити — діли́ти хліб-сіль (хліб і сіль) з ким і без додатка. 1. Спільно харчуватися з ким-небудь (перев. в умовах матеріальної скрути). По від’їзді Тасі Раїса умовилася столуватись у старої матушки. Щодня утрьох вони ділили хліб-сіль (М. Коцюбинський). Фразеологічний словник української мови
7. ділити — ВІДДІЛЯ́ТИ що від чого (бути межею, перепоною між чим-, ким-небудь), ВІДДІ́ЛЮВАТИ, РОЗДІЛЯ́ТИ кого, що, ВІДМЕЖО́ВУВАТИ, ВІДГОРО́ДЖУВАТИ, ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИ, ДІЛИ́ТИ кого, що, РОЗМЕЖО́ВУВАТИ що, РОЗ'Є́ДНУВАТИ кого. — Док. Словник синонімів української мови
8. ділити — Діли́ти, ділю́, ді́лиш, ді́лять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. ділити — ДІЛИ́ТИ, ділю́, ді́лиш, недок., перех. 1. Роз’єднувати на частини. Чи є що краще, лучче в світі, Як укупі жити, Братам добрим добро певне Пожить, не ділити? (Шевч. Словник української мови в 11 томах
10. ділити — Ділити, -лю, -лиш гл. 1) Дѣлить. Нам батьківщини не ділить. Ном. № 3313. 2) Сдавать карты. Ось я ділитиму, а ти здіймай. Лубенск. у. Словник української мови Грінченка