журливо
пр., скрушно, тужно, тяжко-важко і всі мож. пох. від ЖУРЛИВИЙ.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- журливо — журли́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- журливо — див. тривожно Словник синонімів Вусика
- журливо — Присл. до журливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- журливо — ЖУРЛИ́ВО. Присл. до журли́вий. Всі журливо дивилися на Кобзу, куди ділись жарти й сміхи (Стор., І, 1957, 360); Баба журливо похитувала головою (Стеф., І, 1949, 115); Одноманітно й журливо шуміли у верховіттях сосни (Коз., Сальвія, 1959, 40). Словник української мови в 11 томах
- журливо — Журливо нар. Печально, грустно. Важко, сумно, журливо. Мир. ХРВ. 298. Всі журливо дивились на Кобзу, куди поділись жарти й сміхи. Стор. МПр. 53. Словник української мови Грінченка