забруднений
Закаляний, р. забруджений, завожений, (болотом) див. ЗАБРУДНЮВАТИ.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- забруднений — забру́днений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- забруднений — див. брудний Словник синонімів Вусика
- забруднений — [забруднеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- забруднений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до забруднити. || забруднено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- забруднений — БРУДНИ́Й (про зовнішній вигляд кого-, чого-небудь — покритий брудом, немитий і т. ін.), ЗАБРУ́ДНЕНИЙ, ЗАМА́ЗАНИЙ розм., ВИ́МАЗАНИЙ розм., ЗАВО́ЖЕНИЙ розм., ЗАМА́ЩЕНИЙ розм., ЗАВА́ЛЯНИЙ діал.; ЗАМУ́РЗАНИЙ розм., ЗАШМАРО́ВАНИЙ розм., МУРЗА́ТИЙ розм. Словник синонімів української мови
- забруднений — Забру́днений і забру́джений Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- забруднений — ЗАБРУ́ДНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до забрудни́ти. Одежа, руки в них забруднені фарбою та клеєм (Л. Укр., III, 1952, 491); Підлога була забруднена окурками (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 197); З забрудненої ріки Уралу потягло вогкістю (Донч., І, 1956, 158). Словник української мови в 11 томах