1. Словник української мови в 11 томах

забруднений

ЗАБРУ́ДНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до забрудни́ти.

Одежа, руки в них забруднені фарбою та клеєм (Л. Укр., III, 1952, 491);

Підлога була забруднена окурками (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 197);

З забрудненої ріки Уралу потягло вогкістю (Донч., І, 1956, 158).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забруднений — забру́днений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. забруднений — див. брудний Словник синонімів Вусика
  3. забруднений — Закаляний, р. забруджений, завожений, (болотом) див. ЗАБРУДНЮВАТИ. Словник синонімів Караванського
  4. забруднений — [забруднеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  5. забруднений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до забруднити. || забруднено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. забруднений — БРУДНИ́Й (про зовнішній вигляд кого-, чого-небудь — покритий брудом, немитий і т. ін.), ЗАБРУ́ДНЕНИЙ, ЗАМА́ЗАНИЙ розм., ВИ́МАЗАНИЙ розм., ЗАВО́ЖЕНИЙ розм., ЗАМА́ЩЕНИЙ розм., ЗАВА́ЛЯНИЙ діал.; ЗАМУ́РЗАНИЙ розм., ЗАШМАРО́ВАНИЙ розм., МУРЗА́ТИЙ розм. Словник синонімів української мови
  7. забруднений — Забру́днений і забру́джений Правописний словник Голоскевича (1929 р.)