забруднення

ЗАБРУ́ДНЕННЯ, я, с. Дія за знач. забрудни́ти 1.

При забрудненні скла димом та сажею для промивання вживається содово-милонафтова емульсія (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 45);

Особливо актуальним завданням є боротьба з забрудненням рік, озер і ставів стічними промисловими водами (Наука.., 8, 1958, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забруднення — забру́днення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. забруднення — Занесення в середовище існування організмів нових, не характерних для нього фізичних, хімічних, або біологічних агентів вище допустимої норми, що призводить до порушення екологічної рівноваги в цьому середовищі і загибелі деяких, або всіх організмів. Словник термінів з агрофітоценології
  3. забруднення — [забруднеин':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
  4. забруднення — -я, с. 1》 Дія за знач. забруднити 1). 2》 Насичення природного об'єкта (атмосфери, води, земель і т. ін.) речовинами, що порушують його природний стан. Великий тлумачний словник сучасної мови