завозити

Значення в інших словниках

1. завозити — заво́зити дієслово недоконаного виду від: везти́ завози́ти 1 дієслово доконаного виду почати возити; загубити в дорозі завози́ти 2 дієслово доконаного виду забруднити Орфографічний словник української мови
2. завозити — -ожу, -озиш, недок., завезти, -зу, -зеш, док., перех. 1》 Везти, відвозити куди-небудь далеко або не туди, куди потрібно. || Забирати кого-, що-небудь із собою, виїжджаючи кудись. 2》 Доставляти кого-, що-небудь кудись певним видом транспорту. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. завозити — ВВО́ЗИТИ (УВО́ЗИТИ) (привозити що-небудь з інших країн, закупивши, придбавши), ЗАВО́ЗИТИ, ІМПОРТУВА́ТИ, ДОВО́ЗИТИ рідше. — Док.: ввезти́ (увезти́), завезти́, імпортува́ти, довезти́. Частину залізної руди.. Словник синонімів української мови
4. завозити — Заво́зити, -во́жу, -во́зиш, -во́зять; заво́зь, -во́зьмо, -во́зьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. завозити — ЗАВО́ЗИТИ, о́жу, о́зиш, недок., ЗАВЕЗТИ́, зу́, зе́ш, док., перех. 1. Везти, відвозити куди-небудь далеко або не туди, куди потрібно. — Де ж ви, паничу, будете священиком? ..Чи далеко завезете нашу панну? — спитала бабуся (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
6. завозити — Завозити, -жу, -виш гл. Затаскать, загрязнить. --------------- Завозити, -жу, -зиш сов. в. завезти, -зу, -зе́ш, гл. 1) Завозить, завезти куда нибудь далеко. Чоловіче мій, дружино моя! завіз ти мене, де роду нема, де роду нема, та все чужина. Мет. 246. Словник української мови Грінченка