замовчувати

Промовчувати, обминати мовчанкою; (хиби) приховувати, не розповідати <�не згадувати> про.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замовчувати — замо́вчувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. замовчувати — -ую, -уєш, недок., замовчати, -чу, -чиш, док., перех. З певною метою приховувати, обминати мовчанкою що-небудь, не розповідати, не згадувати про когось, щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. замовчувати — МОВЧА́ТИ (нічого не говорити; зберігати щось у таємниці), НІМУВА́ТИ заст., НІМО́ТСТВУВАТИ заст.; ЗАМО́ВЧУВАТИ (з певною метою обминати мовчанкою щось); ПОМО́ВЧУВАТИ розм., ПОМО́ВКУВАТИ розм. (ухиляючись, утримуючись від розмов). — Док. Словник синонімів української мови
  4. замовчувати — ЗАМО́ВЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАМО́ВЧАТИ, чу, чиш, док., перех. З певною метою приховувати, обминати мовчанкою що-небудь, не розповідати, не згадувати про когось, щось. Словник української мови в 11 томах