1. Словник синонімів Караванського

заміжжя

(подружнє життя) замужжя, жм. заміж <н. який той заміж?>; пор. ШЛЮБ.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заміжжя — замі́жжя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. заміжжя — -я, с. Одруження, шлюб (стос. до дівчини, жінки); життя одруженої жінки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заміжжя — ШЛЮБ (спільне родинне життя чоловіка з жінкою), ПОДРУ́ЖЖЯ, СОЮ́З, ЗАМІ́ЖЖЯ, ЗАМУ́ЖЖЯ розм. (життя одруженої жінки). Йому снилася Анеля, яка чомусь тримала на руках його доньку від першого шлюбу (Ю. Словник синонімів української мови
  4. заміжжя — Замі́жжя, -жжя, -жжю, -жжям, в -жжі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. заміжжя — ЗАМІ́ЖЖЯ, я, с. Одруження, шлюб (стосовно до дівчини, жінки); життя одруженої жінки. — Лихо, Христе, за таким заміжжям (Мирний, III, 1954, 368); Надія на добре заміжжя возвеселила серце матері, й вона нічого не щадила для блиску й краси своєї дочки (Кобр. Словник української мови в 11 томах
  6. заміжжя — Заміжжя, -жя с. Замужество. Та шо з того заміжжя? Як була дівкою, то було гуляєш, кілько хочеш, а тепер нема вже того. Лебед. у. Словник української мови Грінченка