засланець
як ім. засланий, висланий, вивезений; (з погляду влади) репресований.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- засланець — засла́нець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- засланець — див. невільник Словник синонімів Вусика
- засланець — -нця, ч., заст. Той, хто покараний засланням, перебував на засланні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- засланець — ВИГНА́НЕЦЬ (той, хто вигнаний, висланий кудись із певної місцевості, території), ВИ́СЛАНЕЦЬ, ЗАСЛА́НЕЦЬ, ВИ́СЛАНИЙ рідше; БАНІ́Т (БАНИ́Т) заст., БАНІ́ТА (БАНИ́ТА) заст. рідше (людина, оголошена поза законом). Словник синонімів української мови
- засланець — ЗАСЛА́НЕЦЬ, нця, ч., заст. Той, хто покараний засланням, перебуває на засланні. У роки заслання Шевченко близько здружився з багатьма польськими діячами, політичними засланцями (Мист., 3, 1955, 18). Словник української мови в 11 томах
- засланець — Засланець, -нця м. Ссыльный. Желех. Словник української мови Грінченка