затримувати
(кого) утримувати, стримувати, притримувати, барити, гаяти, бавити; (рух) сповільнювати, сповільняти, гальмувати; (відповідь) зволікати з; (подих) затамовувати; (злодія) заарештовувати.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- затримувати — затри́мувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- затримувати — див. перешкоджати; хапати Словник синонімів Вусика
- затримувати — -ую, -уєш, недок., затримати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Залишати, утримувати кого-, що-небудь на якийсь час у певному місці, положенні. Затримувати увагу. 2》 Перешкоджати чиємусь рухові, уповільнювати, гальмувати просування, розвиток чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- затримувати — АРЕШТУВА́ТИ (піддати арештові, позбавити волі), ЗААРЕШТУВА́ТИ, ЗАБРА́ТИ, УЗЯ́ТИ (ВЗЯ́ТИ) розм.; ЗАТРИ́МАТИ, ЗАДЕРЖА́ТИ розм. (перев. про випадковий або несподіваний арешт); СПІЙМА́ТИ, ПІЙМА́ТИ, ЗЛОВИ́ТИ, СХОПИ́ТИ розм., ЗЛА́ПАТИ розм. Словник синонімів української мови
- затримувати — Затри́мувати, -мую, -муєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- затримувати — ЗАТРИ́МУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАТРИ́МАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Залишати, утримувати кого-, що-небудь на якийсь час у певному місці, положенні. Спиняюсь. Мене затримує запах пароходного диму (Коцюб. Словник української мови в 11 томах