1. Словник синонімів Караванського

звіку

пр., ЗДАВНА, з віку-правіку, звіку-зроду, з давньої пори.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звіку — зві́ку прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. звіку — див. здавна; ніколи Словник синонімів Вусика
  3. звіку — присл. З давньої пори, здавна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. звіку — СПОКОНВІ́КУ (з найдавніших часів), СПОКОНВІ́К, СПОКОНВІКІ́В, ВІДВІ́КУ (ОДВІ́КУ), ЗВІ́КУ, СПРА́ВІКУ, СПРАДА́ВНА, СПРАДА́ВЕН, ЗВІ́КУ-ПРА́ВІКУ, З ПЕРЕДВІ́КУ, З ПЕРЕДВІКІ́В, СПЕРЕДВІ́КУ рідше. Словник синонімів української мови
  5. звіку — Зві́ку (ніколи), присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. звіку — ЗВІ́КУ, присл. З давньої пори, здавна. Ми певні звіку, як дуби Та липи,— гордість наша тута; Чи можна ж серед нас хоч би Знайти однісінького Брута? (Граб., І, 1959, 249); Нема кому обрятувать Народу темного господу. Його ж — од заходу до сходу — Ще звіку привчено мовчать (Черн., Поезії, 1959, 303). Словник української мови в 11 томах
  7. звіку — Звіку нар. Съ отриц. не при глаголѣ. Никогда. Зроду-звіку козак не був і не буде катом. Ном. № 767. Словник української мови Грінченка