згортати

Значення в інших словниках

1. згортати — згорта́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
2. згортати — -аю, -аєш і рідко згортувати, -ую, -уєш, недок., згорнути, згорну, згорнеш, док., перех. 1》 Загинаючи край або краї, складати що-небудь. || Опускати, складати що-небудь підняте, розпростерте. || Закривати що-небудь розкрите, розгорнуте. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. згортати — згорта́ти (склада́ти) / згорну́ти (скла́сти) ру́ки. 1. Переставати щось робити, ставати пасивним. Старість білим волосом припорошила його голову, але він не згортав рук, не кидав праці (М. Фразеологічний словник української мови
4. згортати — ЗГРІБА́ТИ (гребучи, збирати докупи, в одне місце), ГРЕБТИ́, ГОРНУ́ТИ, ЗГОРТА́ТИ, ГРОМА́ДИТИ, ЗГРОМА́ДЖУВАТИ, ЗАГРІБА́ТИ, ЗВОЛІКА́ТИ, ЗАГРОМА́ДЖУВАТИ рідко. — Док.: згребти́, згорну́ти, згрома́дити, загребти́, зволокти́, зволочи́ти, загрома́дити. Словник синонімів української мови
5. згортати — Згорта́ти, -та́ю, -та́єш; згорну́ти, -ну́, -неш; згорну́в, -ну́ла Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. згортати — ЗГОРТА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко ЗГО́РТУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗГОРНУ́ТИ, згорну́, зго́рнеш, док., перех. 1. Загинаючи край або краї, складати що-небудь. Словник української мови в 11 томах
7. згортати — Згорта́ти, -та́ю, -єш сов. в. згорну́ти, -ну́, неш, гл. 1) Складывать, сложить, свертывать, свернуть. Все б тільки сиділа, згорнувши ручки. Рудч. Ск. II. 44. Мати їй убрання хороші та пишні купує, — вона ледві подивиться: згорне та й забуде. МВ. ІІ. 158. Словник української мови Грінченка