згоряти

Горіти, вигоряти, зотлівати; (від сухот) згасати; (- зерно) згнивати, пріти; (з цікавости) п. умирати, о. аж труситися; док. ЗГОРІТИ, піти з димом <�вогнем>, взятися попелом.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

згоряти — згоря́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
згоряти — див. горіти; хотіти Словник синонімів Вусика
згоряти — -яю, -яєш і згорати, -аю, -аєш, недок., згоріти, -рю, -риш, док. 1》 Знищуватися вогнем. || тільки 3 ос. Витрачатися для освітлення, опалення і т. ін. || тільки 3 ос. Псуватися від сильного жару; підгоряти. Великий тлумачний словник сучасної мови
згоряти — згоря́ти (згора́ти) / згорі́ти (спопелі́ти) від (з) со́рому. Дуже бентежитися, ніяковіти, червоніти. (Іван:) Не ждав я, щоб і мені, старому, прийшлось згорати від сорому перед добрими людьми за тебе! (С. Фразеологічний словник української мови
згоряти — ГА́СНУТИ (переставати горіти, світитися), ЗГАСА́ТИ (ІЗГАСА́ТИ), ЗАГАСА́ТИ, ПОГАСА́ТИ, УГАСА́ТИ (ВГАСА́ТИ), ДОГАСА́ТИ, ГАСИ́ТИСЯ, ЗАГА́ШУВАТИСЯ, ТУ́ХНУТИ, ПОТУХА́ТИ, СТУХА́ТИ, ЗАТУХА́ТИ, УТУХА́ТИ (ВТУХА́ТИ), ПРИГАСА́ТИ, ПРИТУХА́ТИ (поступово)... Словник синонімів української мови
згоряти — Згоря́ти, -ря́ю, -ря́єш; згорі́ти, -рю́, -ри́ш, -ри́ть, -ря́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
згоряти — ЗГОРЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ЗГОРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗГОРІ́ТИ, рю́, ри́ш, док. 1. Знищуватися вогнем. Не раз ця декорація згоряла й замінялась іншою (Моє життя в мист. Словник української мови в 11 томах