здоганяти

Значення в інших словниках

1. здоганяти — здоганя́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
2. здоганяти — див. бігти Словник синонімів Вусика
3. здоганяти — -яю, -яєш і розм. здогонити, -ню, -ниш, недок., здогнати, здожену, здоженеш і здогоню, здогониш, док., перех. 1》 Настигати кого-, що-небудь, наближатися до того, хто або що рухається попереду. 2》 перен. Рівнятися з ким-небудь зростом, успіхами і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. здоганяти — ДОГНА́ТИ кого, що (рухаючись, наблизитися до того, хто (що) пересувається попереду), НАЗДОГНА́ТИ, ЗДОГНА́ТИ, НАГНА́ТИ, НАСПІ́ТИ, ДОСПІ́ТИ рідше, УГНА́ТИСЯ (ВГНА́ТИСЯ) за ким-чим, розм., УГАНЯ́ТИСЯ (ВГАНЯ́ТИСЯ) за ким-чим, розм., ДОГОНИ́ТИ діал. Словник синонімів української мови
5. здоганяти — Здоганя́ти, -ня́ю, -ня́єш; здогна́ти, здожену́, -жене́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. здоганяти — ЗДОГАНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і розм. ЗДОГО́НИТИ, ню, ниш, недок., ЗДОГНА́ТИ, здожену́, здожене́ш і здогоню́, здого́ниш, док., перех. 1. Настигати кого-, що-небудь, наближатися до того, хто або що рухається попереду. Словник української мови в 11 томах
7. здоганяти — Здоганяти, -няю, -єш сов. в. здогнати, здожену, -неш, гл. Догонять, догнать. Жінка за їм у погоню вози здоганя, воли заверта. Чуб. V. 527. Словник української мови Грінченка