1. Словник синонімів Караванського

здіймати

ЗНІМАТИ, ЗДІЙМАТИ, (з цвяха) брати; (одяг) скидати, (силою) здирати; (з потяга) зсаджувати; (куряву) збивати; (ґвалт) зчиняти; тлк. ЗДІЙМАТИ, (руку) підводити, підносити; тлк. ЗНІМАТИ, (копію) робити, (оскарження) касувати, (запит) брати назад, (біль) тамувати, ЖМ. фотографувати, робити фото; (мешкання) ЖМ. винаймати; (побої) засвічувати.

ЗДІЙМАТИ, підіймати, підносити, підводити; (одяг) скидати.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здіймати — здійма́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. здіймати — -аю, -аєш, недок., здійняти, здійму, здіймеш; мин. ч. здійняв, -няла, -няло; док., перех. 1》 Переміщати що-небудь знизу вгору. || безос. || Високо здимати, розширюючи, збільшуючи в обсязі, розмірі. || рідко. Брати, піднімати з землі, підлоги і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. здіймати — бра́ти (підніма́ти) / взя́ти (підня́ти) на глум (на глу́зи, на сміх) кого, що і без додатка. Насміхатися, кепкувати з кого-, чого-небудь. Язикатий подоляк вічно бере на глум Гришині романи з вертихвістками (О. Гончар); (Гаптін:) І чого ти така, Ярино?.. Фразеологічний словник української мови
  4. здіймати — ДІСТАВА́ТИ (брати звідкись), ДОСТАВА́ТИ розм., ДОСТЯГА́ТИ заст.; ЗНІМА́ТИ, ЗДІЙМА́ТИ (зверху, з якоїсь поверхні тощо). — Док.: діста́ти, доста́ти, достягну́ти (достягти́), зня́ти, здійня́ти. Дістаю з шафи плед і кутаюся в нього (Ю. Словник синонімів української мови
  5. здіймати — Здійма́ти, -ма́ю, -ма́єш; здійня́ти, здійму́, зді́ймеш, -муть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. здіймати — ЗДІЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗДІЙНЯ́ТИ, здійму́, зді́ймеш; мин. ч. здійня́в, няла́, ло́; док., перех. 1. Переміщати що-небудь знизу вгору. Словник української мови в 11 томах
  7. здіймати — Здійма́ти, -ма́ю, -єш сов. в. здійня́ти, -йму, -меш, гл. 1) Снимать, снять. За рученьку візьме, золот перстень здійме. Мет. 299. Не здіймай з мене, дідусю, шкури. Рудч. Ск. II. 15. На поріг ступає, шапочку здіймає. Лавр. 109. 2) Поднимать, поднять. Словник української мови Грінченка