злиденний

Значення в інших словниках

1. злиденний — злиде́нний прикметник Орфографічний словник української мови
2. злиденний — див. бідний; поганий Словник синонімів Вусика
3. злиденний — -а, -е. 1》 Який живе бідно, у злиднях і нужді; бідний. || Який свідчить про злидні, бідність; убогий. 2》 перен. Дуже малий, незначний (кількістю, розміром і т. ін.). 3》 перен., зневажл. Не вартий нічого; нікчемний, жалюгідний. 4》 діал. Поганий. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. злиденний — БІ́ДНИЙ (який живе в нестатках), УБО́ГИЙ (ВБО́ГИЙ), НЕІМУ́ЩИЙ книжн., заст., ЗЛИДЕ́ННИЙ підсил., НУЖДЕ́ННИЙ підсил., ГО́ЛИЙ підсил. розм., НИ́ЩИЙ підсил. заст., ОБІ́ДРАНИЙ (ОБДЕ́РТИЙ) підсил. розм., ГОЛОДРА́НИЙ зневажл., ГОЛОПУ́ЗИЙ зневажл. Словник синонімів української мови
5. злиденний — Злиде́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. злиденний — ЗЛИДЕ́ННИЙ, а, е. 1. Який живе бідно, у злиднях і нужді; бідний. — Улас такий злиденний, як і ми: не має поля, заробляє хліб (Н.-Лев., III, 1956, 334); Партія і народ дістали в спадщину від царизму відсталу, злиденну країну (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах
7. злиденний — Злиде́нний, -а, -е 1) Бѣдный, несчастный. Вони люде злиденні. Ном. № 1536. Життя злиденне. К. Досв. 37. 2) Жалкій. А ну лиш, лицарю мізерний, злиденний, витязю нікчемний, виходь сто лих покуштувать. Котл. Ен. VI. 38. 3) Скряга, скупой. Багатий, а такий злиденний, що над копійкою аж труситься. Словник української мови Грінченка