зоставатися

Зіставитися, ЗАЛИШАТИСЯ; У ФР. бути <�існувати> далі, не переводитися, не зникати; (у пам'яті) зберігатися; (- спадщину) припадати.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зоставатися — зостава́тися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. зоставатися — і рідше зіставатися, -аюся, -аєшся, недок., зостатися і рідше зістатися, -ануся, -анешся, док. 1》 Продовжувати бути, залишатися де-небудь, не покидати якогось місця протягом певного часу. || також з інфін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зоставатися — ДО ПОБА́ЧЕННЯ (усталена форма прощання, також із сл. скорого, швидкого і т. ін.), БУДЬ(ТЕ), ІДИ́ (ІДІ́ТЬ), ЗОСТАВА́ЙСЯ, БУВА́Й(ТЕ) ЗДОРО́В (ЗДОРО́ВІ), ДО ЗА́ВТРА, ДО ЗА́ВТРЬОГО розм., БУВА́Й(ТЕ) фам., ПА (ПА-ПА́) зах., фам. Словник синонімів української мови
  4. зоставатися — ЗОСТАВА́ТИСЯ і рідше ЗІСТАВА́ТИСЯ, аю́ся, ає́шся, недок., ЗОСТА́ТИСЯ і рідше ЗІСТА́ТИСЯ, а́нуся, а́нешся, док. 1. Продовжувати бути, залишатися де-небудь, не покидати якогось місця протягом певного часу. І вже ж тобі, милий, назад не вертаться!... Словник української мови в 11 томах