зраділий

Значення в інших словниках

1. зраділий — зраді́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
2. зраділий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до зрадіти. 2》 у знач. прикм. Який зрадів, відчув радість; радісний, веселий. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зраділий — РА́ДІСНИЙ (який відчуває радість; який виражає радість; сповнений радості, задоволення); ЗРАДІ́ЛИЙ (який відчув радість); УТІ́ШНИЙ (ВТІ́ШНИЙ) (який приносить утіху, радість; який виражає радість, задоволення)... Словник синонімів української мови
4. зраділий — ЗРАДІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до зраді́ти. Соломія вивела з юрми зраділого такою ласкою Івана (Коцюб., І, 1955, 378). 2. у знач. прикм. Який зрадів, відчув радість; радісний, веселий. Словник української мови в 11 томах
5. зраділий — Зраділий, -а, -е Обрадовавшійся. Боже, гарно!... токоче її зраділе серце. Мир. Пов. II. 84. Словник української мови Грінченка