кабінет

(робоче приміщення) робітня; (лікаря) приймальня; (міністрів) рада.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

кабінет — кабіне́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
кабінет — кабінет (кабінет міністрів) вищий орган державної влади в державі, що складається з міністрів на чолі з прем’єр-міністром. Більш розповсюджене найменування цього органа — уряд. англ. cabinet of ministers / government; нім. Ministerkabinett n; угор. minisztertanács; рос. кабинет министров. Словник із соціальної роботи
кабінет — [каб'інет] -ту, м. (ў) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
кабінет — -у, ч. 1》 Кімната в будинку чи квартирі для занять, ділових розмов тощо. || Службове приміщення в установі, навчальному закладі, на підприємстві для директора чи іншого керівника. 2》 розм. Комплект меблів для такої кімнати. Великий тлумачний словник сучасної мови
кабінет — кабіне́т (франц. cabinet, зменш. від cabine – кабіна) 1. Окрема відповідно обладнана кімната для занять, ділових розмов. 2. Лікувальний К. – приміщення в лікарні, поліклініці з необхідною медичною апаратурою тощо. 3. К. міністрів – офіційна назва уряду в ряді зарубіжних країн. Словник іншомовних слів Мельничука
кабінет — I назва уряду в державах із парламентським устроєм; у Великій Британії внутрішній орган уряду: прем'єр і міністри ключових напрямів. II службове приміщення в установі; робоча кімната. Універсальний словник-енциклопедія
кабінет — Кабіне́т, -не́ту, в -ті; -не́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
кабінет — КАБІНЕ́Т, у, ч. 1. Кімната в будинку чи квартирі для занять, ділових розмов тощо. Весь день сидів [пан] у своїм кабінеті, курив люльку і читав газети (Фр. Словник української мови в 11 томах
кабінет — рос. кабинет 1. Окрема кімната — спеціально обладнане службове приміщення для управлінської діяльності, ділових розмов. 2. Кабінет Міністрів — офіційна назва уряду України і багатьох зарубіжних країн. Eкономічна енциклопедія
кабінет — (польс. < фр. — ємність) 1. Приміщення для наукової роботи, адміністративної діяльності, прийому хворих, відвідувачів тощо. 2. Шафа для паперів або комплект меблі. 3. Простір у регулярних парках, сформований зеленими насадженнями між шпалерами, включенням альтанки, скульптур, басейну. Архітектура і монументальне мистецтво