кабінет
КАБІНЕ́Т, у, ч.
1. Кімната в будинку чи квартирі для занять, ділових розмов тощо.
Весь день сидів [пан] у своїм кабінеті, курив люльку і читав газети (Фр., II, 1950, 291);
Моторошно йому [юнакові], як згадав, що через два місяці повинен кинути тут все: і отсі кімнатки, де ще малим грався з сестричкою, .. і батьків кабінет, де завсіди було тихо-тихо (Хотк., І, 1966, 35);
// Службове приміщення в установі, навчальному закладі, на підприємстві для директора чи іншого керівника.
Минуло скілька днів, і Малинка, стурбований, поводячи кругом незрозуміло очима, сидів у кабінеті інспектора (Вас., І, 1959, 138);
Вікна кабінету директора хімічного заводу.. виходили просто на широке заасфальтоване подвір’я (Собко, Справа.., 1959, 40).
2. розм Комплект меблів для такої кімнати.
3. Спеціально обладнане приміщення в науково-дослідних, навчальних та ін. закладах і установах для пропаганди певних знань, занять тощо.
Миша.. вчиться до екзаменів, а разом з тим він лаборантом при фізичному кабінеті (Л. Укр., V, 1956, 140);
Велику допомогу партійним організаціям повинні подавати будинки й кабінети політичної освіти (Рад. Укр., 27 .VIII 1959, 1);
Кабінет марксизму-ленінізму.
4. Спеціально обладнане лікарське приміщення.
Вчора дивились моє серце і замалювали його в рентгенівському кабінеті (Коцюб., III, 1956, 454);
Реєстратура розміщена в дожидальному залі, з якого є прямий вхід у лікувальні кабінети лікарів (Заг. догляд за хворими, 1957, 16).
5. Уряд деяких буржуазних країн, що складається з міністрів.
Засідання кабінету міністрів; Коаліційний кабінет.
Значення в інших словниках
- кабінет — кабіне́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- кабінет — кабінет (кабінет міністрів) вищий орган державної влади в державі, що складається з міністрів на чолі з прем’єр-міністром. Більш розповсюджене найменування цього органа — уряд. англ. cabinet of ministers / government; нім. Ministerkabinett n; угор. minisztertanács; рос. кабинет министров. Словник із соціальної роботи
- кабінет — (робоче приміщення) робітня; (лікаря) приймальня; (міністрів) рада. Словник синонімів Караванського
- кабінет — [каб'інет] -ту, м. (ў) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
- кабінет — -у, ч. 1》 Кімната в будинку чи квартирі для занять, ділових розмов тощо. || Службове приміщення в установі, навчальному закладі, на підприємстві для директора чи іншого керівника. 2》 розм. Комплект меблів для такої кімнати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кабінет — кабіне́т (франц. cabinet, зменш. від cabine – кабіна) 1. Окрема відповідно обладнана кімната для занять, ділових розмов. 2. Лікувальний К. – приміщення в лікарні, поліклініці з необхідною медичною апаратурою тощо. 3. К. міністрів – офіційна назва уряду в ряді зарубіжних країн. Словник іншомовних слів Мельничука
- кабінет — I назва уряду в державах із парламентським устроєм; у Великій Британії внутрішній орган уряду: прем'єр і міністри ключових напрямів. II службове приміщення в установі; робоча кімната. Універсальний словник-енциклопедія
- кабінет — Кабіне́т, -не́ту, в -ті; -не́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кабінет — рос. кабинет 1. Окрема кімната — спеціально обладнане службове приміщення для управлінської діяльності, ділових розмов. 2. Кабінет Міністрів — офіційна назва уряду України і багатьох зарубіжних країн. Eкономічна енциклопедія
- кабінет — (польс. < фр. — ємність) 1. Приміщення для наукової роботи, адміністративної діяльності, прийому хворих, відвідувачів тощо. 2. Шафа для паперів або комплект меблі. 3. Простір у регулярних парках, сформований зеленими насадженнями між шпалерами, включенням альтанки, скульптур, басейну. Архітектура і монументальне мистецтво