казань

Значення в інших словниках

1. Казань — Каза́нь іменник жіночого роду місто в Росії Орфографічний словник української мови
2. казань — -і, ж., церк., рідко. Те саме, що казання. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. Казань — М. у Росії, столиця Татарстану, порт над р. Волга; 1,1 млн. мшк.; залізничний вузол; літакобудівна, металургійна, хіміч., легка (хутра, шкіра), харчова промисловість; 11 вузів (у т.ч. унів. і консерваторія); музеї; кремль XVI-XVII ст. із собором XVI ст. Універсальний словник-енциклопедія
4. казань — ПРО́ПОВІДЬ (промова релігійноповчального змісту, яку виголошують у церкві під час відправи), ПОВЧА́ННЯ, КАЗА́ННЯ (КА́ЗАНЬ рідше) церк., ПРОМО́ВА церк. О. Василь докінчив проповідь і правив далі богослуження (О. Словник синонімів української мови
5. Казань — Каза́нь, -ні, -ні, -нню (місто); каза́нський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. казань — КА́ЗАНЬ, і, ж., церк., рідко. Те саме, що каза́ння. [Кармелюк:] Паноче, будете казати свою казань у церкві, а в цьому монастирі ігумен я (Вас., III, 1960, 185). Словник української мови в 11 томах
7. казань — Казань, -ні ж. Слово, рѣчь, проповѣдь. Якусь тобі він (Плутон) казань скаже, дорогу добру в Тим покаже. Котл. Ен. II. 38. Попи тільки раз у год кажуть казань перед постом. О. 1862. І. 71. Словник української мови Грінченка