кальний

див. БРУДНИЙ.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кальний — кальни́й прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. кальний — див. неохайний Словник синонімів Вусика
  3. кальний — -а, -е, розм. Те саме, що брудний; заболочений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кальний — (калний), -а, -е, розм. Брудний, заболочений. ...хоч на мить відкатити калні рукави і забуть кочегарку, і багра, і гамір. (ЗД:95); Несамовито-синій вороновий розкрилений скоропис напівкільний – душі твоєї витлілі окрушини – з кального сонця приспадає тихо... (ЗД:140). Словник поетичної мови Василя Стуса
  5. кальний — А, -е. Гарний, модний, захоплюючий. Кульний клуб. Словник сучасного українського сленгу
  6. кальний — ГРЯЗЬКИ́Й (про ґрунт, дорогу — з гряззю), БАГНИ́СТИЙ, БОЛО́ТИСТИЙ, БРУДНИ́Й рідше, КАЛЬНИ́Й розм. Виїхали ми у двір, — так собі звичайний і грязький, бо негода була (Ганна Барвінок); Порушалася з такою невимушеною грацією, що приємно було дивитись... Словник синонімів української мови
  7. кальний — Кальни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. кальний — КАЛЬНИ́Й, а́, е́, розм. Те саме, що брудни́й; заболочений. Еней з Сивиллою своєю.. Кальною річкою сією На той бік в пекло попливли (Котл. Словник української мови в 11 томах
  9. кальний — Кальний, -а, -е Грязный, нечистый. В ремесника золота рука, та кальний рот. Ном. № 410. Як загнали ляхів в кальнії болота. Лукаш. 57. Шлях кальний, — коні ледве-ледве сунуть. Мир. ХРВ. 298. см. калний. Словник української мови Грінченка