канава

Значення в інших словниках

1. канава — (довга заглибина в землі) окіп, окоп, рів, діал. фоса. Словник синонімів Полюги
2. канава — кана́ва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
3. канава — Канава — ditch, trench — Graben, Rösche — відкрита гірнича чи геологорозвідувальна виробка, що має невеликі порівняно з довжиною поперечні розміри. Призначення К. в геології — виявлення виходів г.п., опробування; в гірн. Гірничий енциклопедичний словник
4. канава — -и, ж. 1》 Довга заглибина, викопана в землі; рів. Осушувальні канави. 2》 заст. Канал. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. канава — Рів, перекоп Словник чужослів Павло Штепа
6. канава — КАНА́ВА (довга заглибина, викопана в землі); ОКІ́П (ОКО́П), ЗАКІ́П діал. (така заглибина з насипом, валом); РІВ, ФО́СА діал. (глибока, перев. розмита водою або викопана в землі); РІВЧА́К (не дуже глибокий і широкий рів). Словник синонімів української мови
7. канава — Кана́ва, -ви; -на́ви, -на́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. канава — КАНА́ВА, и, ж. 1. Довга заглибина, викопана в землі; рів. Як стрибоне [жеребець] раз, удруге, плиг через канаву і покотив скільки видно степом, мов на крилах (Стор., І, 1957, 183); — Кругом палацу глибока канава, на канаві міст (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
9. канава — Канава, -ви ж. 1) Канава, ровъ. Од села Ситників до города Корсуня канавою перекопайте Потоцького піймайте. 2) Каналъ. Ой обізвався козак молоденький воєводі за плату, — ой набили на ноги кайдани, дали в руки лопату, ой послали на вішню работу та канави копати. Грин. III. 595. Словник української мови Грінченка