капосник

Пустун, каверзник, ЗБИТОШНИК; пор. ШИБЕНИК.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. капосник — ка́посник іменник чоловічого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. капосник — див. бешкетник Словник синонімів Вусика
  3. капосник — -а, ч., зневажл. Той, хто робить капості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. капосник — НЕГІ́ДНИК (безчесна, підла людина), МЕРЗО́ТНИК, ПОГА́НЕЦЬ підсил. розм., ПАРАЗИ́Т підсил. розм.; ПІДЛО́ТНИК, ЛИЧИ́НА, ГАДЮ́КА, ГАД, ГА́ДИНА, ЗМІЯ́, ЗМІЙ, ЗМІЮ́КА підсил. (лайл. і зневажл. — про злу, підступну людину); КА́ПОСНИК розм. Словник синонімів української мови
  5. капосник — Ка́посник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. капосник — КА́ПОСНИК, а, ч., зневажл. Той, хто робить капості. Галя мовчить, насупилась.— Той капосник зобижав (Мирний, IV, 1955, 106). Словник української мови в 11 томах
  7. капосник — Капосник, -ка м. Пакостникъ. Словник української мови Грінченка