каюк

Значення в інших словниках

1. каюк — каю́к 1 присудкове слово кінець незмінювана словникова одиниця каю́к 2 іменник чоловічого роду човен розм. Орфографічний словник української мови
2. каюк — див. кінець; смерть Словник синонімів Вусика
3. каюк — I -а, ч. Невеликий човен із плоским дном і двома веслами. II присудк. сл., розм. Кінець, смерть. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. каюк — КАЮ́К¹, а́, ч. Невеликий човен із плоским дном. Все веслом махає [Харон].., Од каюка всіх одганяє (І. Котляревський); Кінні козаки переходили уплав, а піших і запаси перевозили лоцмани на човнах і каюках (О. Словник української мови у 20 томах
5. каюк — каю́к I.вул. кінець (м, ср, ст): Всі ми тут, дядьку, одним миром мазані, і всім нам один каюк (Лисяк)|| = амба каю́к II.каяк; вузький критий човен (ст): Окрім того, ми з Юрком задумали переплинути каюком від Миколаєва аж до Заліщиків. Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. каюк — присудк. сл. Кінець. Словник сучасного українського сленгу
7. каюк — каю́к (тур. kayik) 1. Річковий плоскодонний човен з двома веслами. 2. Річкове однощоглове вантажне судно. Словник іншомовних слів Мельничука
8. каюк — КІНЕ́ЦЬ присудк. сл. (кому, чому, рідше для кого-чого або без додатка — вживається для того, щоб підкреслити остаточне, безумовне припинення чогось, загибель кого, чого-небудь), АМІ́НЬ розм., МОГИ́ЛА розм., А́МБА розм., БА́СТА розм., КАЮ́К розм. Словник синонімів української мови
9. каюк — КАЮ́К¹, а́, ч. Невеликий човен із плоским дном і двома веслами. Все веслом махає [Харон].., Од каюка всіх одганяє (Котл., І, 1952, 131); Кінні козаки переходили уплав, а піших і запаси перевозили лоцмани на човнах і каюках (Стор. Словник української мови в 11 томах
10. каюк — Каюк, -ка м. Родъ лодки; въ различныхъ мѣстахъ различной величины и устройства: на Днѣстрѣ и Днѣстровскомъ лиманѣ до трехъ сажень длины, сдѣланная изъ досокъ, рыболовная лодка. Браун. 19; въ Полтав. Словник української мови Грінченка