клинуватий

Значення в інших словниках

1. клинуватий — -а, -е. Те саме, що клиноподібний. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. клинуватий — КЛИНУВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що клиноподі́бний. Бачу тільки китицю з пір'я, під нею могутній ніс і звислу по комірі чорну, як смола, клинувату бороду (І. Франко); Рот супутника нагадував літеру “V”, верхня губа була клинуватою (із журн. Словник української мови у 20 томах
3. клинуватий — Клинува́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. клинуватий — КЛИНУВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що клиноподі́бний. Фрол — маленький, кволий дідок з клинуватою борідкою та відірваною лівою ніздрею (Шол., Підн. цілина, перекл. за ред. Хуторяна, 1940, 62). Словник української мови в 11 томах
5. клинуватий — Клинува́тий, -а, -е 1) Клинообразный. 2) Человѣкъ съ однимъ ядромъ. Черк. у. Словник української мови Грінченка