конфліктувати

ВОРОГУВАТИ; -УЮЧИЙ, що -ує, розсварений, втягнутий у конфлікт.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конфліктувати — конфліктува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. конфліктувати — -ую, -уєш, недок. Вступати в конфлікт із ким-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. конфліктувати — КОНФЛІКТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., з ким – чим і без дод. Вступати в конфлікт. Є в нього ще дві дочки, теж від першої дружини, .. але з ними він більше конфліктує тепер, ніж живе в миру (О. Гончар); Вони з Макаровим .. були друзями дитинства. Словник української мови у 20 томах
  4. конфліктувати — КОНФЛІКТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Вступати в конфлікт із ким-небудь. Є в нього ще дві дочки, теж від першої дружини, .. але з ними він більше конфліктує тепер, ніж живе в миру (Гончар, Тронка, 1963, 165). Словник української мови в 11 томах